Мистецтво
ГЕРНІКА ПІКАССО – СИМФОНІЯ ЖАХУ ВІЙНИ І РЕТРОСПЕКТИВА МАРІУПОЛЯ: ПІВ СТОЛІТТЯ З ДНЯ СМЕРТІ МИТЦЯ
Напередодні Другої світової десятки бомбардувальників Люфтваффе скинули на містечко 22 тонни боєприпасів. Для порівняння – росіяни скинули 714 тонн авіабомб, щоправда за місяць.
Після операції велика частина Герніки лежала в руїнах. Оцінки щодо жертв серед цивільного населення точно встановити так і не вдалося. Але серед найбільш гіпотез наводять цифри від менше ніж 200 до понад 1000 людей із загальної кількості населення в 7 000.
Про Герніку пам'ятають не менше, ніж про стертий з лиця землі Дрезден
В майбутніх авіаатаках прогітлерівська коаліція завдасть ще більш руйнівних ударів по таких містах, як Варшава, Роттердам чи та Дрезден. Та Герніка займає особливе місце в історії, передусім завдяки зусиллям однієї людини: Пабло Пікассо.
Пікассо закріпив пам’ять про цю подію своїм шедевром «Герніка» (1937), який став іконою антивоєнних настроїв. Намальована майже повністю гризайлем і має розміри 11 на 25,6 футів, мізансцена «Герніки» міститься в яслах, де впереміж зображені тварини та люди, включно з матір’ю та дитиною, і усі вони – в божевільному стражданні.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Герніка» є другою за значимістю картиною Пікассо після «Авіньйонських дівчат» (1907), з якою вона поділяє таке ж епічне враження, хоча й з більшим відчуттям тяжіння. Але крім питань тону, різниця між двома картинами полягала в тому, що «Дівчат» намалював художник, відомий переважно в інтимному колі близьких, тоді як «Герніку» намалював художник, який заслуговує міжнародної слави.
Поділитися
Переклад
команди "Синопсис" у співпраці з виданням
Продажі сягнули нового рекорду для роботи, яка, як очікувалося, принесе лише від 500 до 700 тисяч доларів. У тринадцятихвилинній боротьбі за роботу шість учасників підняли ціну, повідомляє Wall Street Journal. Переможцем став анонімний телефонний покупець.
«Велика хвиля», на якій крихітні човники наче кігтями розсікають хвилі перед горою Фудзі, стала надзвичайно популярною, оскільки художник створив її у віці 70 років під час, як здавалося, творчого занепаду. Незважаючи на те, що картина Хокусая була призначена для звернення до повсякденної аудиторії в Японії, яка купувала та обмінювала такі гравюри за невеликі суми, вона вплинула на всесвітньовідомих митців.
Розбурхані хмари та композиція «Зоряної ночі» Вінсента Ван Гога перегукуються з «Хвилею» Хокусая. У 1888 році Ван Гог високо оцінив японську роботу, написавши в листі до свого брата, що «ці хвилі — це кігті, і ми відчуваємо, як човни потрапили в них».
«Велика хвиля» Хокусая зрештою вийшла з замкнутої Японії — ймовірно, як сувенір моряка — і спричинила великий резонанс серед митців у Європі. Куратори відзначають, що «Велика хвиля» надихнула Клода Моне на розбурхані прибережні морські пейзажі, а також «Зоряну ніч» Вінсента Ван Гога, який у своїй композиції замінив строкаті місячні хмари хвилею. Три симфонічні етюди Клода Дебюссі 1905 року La Mer («Море») також були натхненні роботою Хокусая.